Українська

лі́-то

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -літ-; закінчення: -о.

[1]

пора року, що триває протягом червня, липня, серпня і характеризується теплою і сонячною погодою
◆ Тільки прийшла вона не в білій сорочці, а в коротенькому кожушку, хоч надворі стояло літо. Василь Шкляр "Залишенець. Чорний ворон"
рідко те саме, що рік.
◆ Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я "Кобзаря". А їм неначе рот зашито. Шевченко, II, 1953

◆ Був жовтень 1920-го. Стояло бабине літо. Василь Шкляр "Залишенець. Чорний ворон"

◆ Це останнє тепло - бабине літо. Василь Шкляр "Залишенець. Чорний ворон"

скільки літ, скільки зим — дуже давно (вживаємо під час зустрічі з вже знайомою людиною).

◆ Скільки літ, скільки зим не бачилися? Здрастуйте! Панас Мирний, III

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: літечко прикметники: літній дієслова: літувати

Від праслов'янського *lěto.

Список перекладів
Іспанська_es: verano Італійська_it: estate Англійська_en: summer Болгарська_bg: лято ^(bg) Грецька_el: καλοκαίρι ^(el) Данська_da: sommer ^(da) Естонська_et: suvi ^(et) Латиська_lv: vasara ^(lv) Литовська_lt: vasara ^(lt) Нідерландська_nl: zomer ^(nl) Німецька_de: Sommer чол. Польська_pl: lato Португальська_pt: verão Російська_ru: лето ^(ru) Румунська_ro: vară ^(ro) Турецька_tr: yaz ^(tr) Угорська_hu: nyár ^(hu) Французька_fr: été чол. Фінська_fi: kesä ^(fi) Хорватська_hr: ljeto ^(hr) Чеська_cs: léto ^(cs) Шведська_sv: sommar ^(sv)