Українська
Редагувати

Морфологічні та синтаксичні властивостіРедагувати

відмінок однина множина
Н. луна́ лу́ни
Р. луни́ лу́н
Д. луні́ лу́нам
З. луну́ лу́ни
Ор. луно́ю лу́нами
М. луні́ лу́нах
Кл. лу́но* лу́ни*

лу-на́

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лун-; закінчення: .

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. відбиття звукових коливань від перешкоди, коли вона сприймається роздільно від первісних коливань [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Защебетав соловейко — // Пішла луна гаєм. Т. Г. Шевченко, «Причинна», 1837 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Він голосно й протяжно загукав, оглядаючись: — Ого-го-го-го-о!.. Луна пішла тайгою. Олександр Петрович Довженко, «Зачарована Десна», 1956 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ [Курінний:] А я урожаєм на весь район вжарю, аж луна по області піде… Микола Зарудний (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ До пiзньої ночi пороки й величезнi тарани гупали в стiну города бiля Перевесищанських ворiт так, що луна котилась далеко в полi, вiдбивалась на плесi Дунаю. Семен Скляренко, «Святослав», 1959 р.
  2. перен. те, що доноситься здалеку [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Луна покотилась над плесом, полинула в поле, вiдгомоном прошумiла там. Семен Скляренко, «Святослав», 1959 р.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Усталені словосполучення, фразеологізмиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

відбиття звукових коливань від перешкоди, коли вона сприймається роздільно від первісних коливань
те, що доноситься здалеку

ДжерелаРедагувати

Білоруська
Редагувати

Морфологічні та синтаксичні властивостіРедагувати

лу́-на

Іменник, жіночий рід.

Корінь: -лун-; закінчення: .

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. луна (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

СинонімиРедагувати

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

Прислів’я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

ДжерелаРедагувати

Російська
Редагувати

Морфологічні та синтаксичні властивостіРедагувати

відмінок одн. мн.
Н. луна́ лу́ны
Р. луны́ лу́н
Д. луне́ лу́нам
З. луну́ лу́ны
О. луно́й
луно́ю
лу́нами
П. луне́ лу́нах

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1d за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лун-; закінчення: .

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. місяць ◆ Луна озарила своим светом небольшую полянку в лесу. — Місяць осяяв своїм світлом невеличку полянку в лісі.

СинонімиРедагувати

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

  1. месяц, полумесяц, растущая луна, убывающая луна, молодая луна

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??