левеня
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | левеня́ | левеня́та |
Р. | левеня́ти | левеня́т |
Д. | левеня́ті | левеня́там |
З. | левеня́ | левеня́т |
Ор. | левеня́м | левеня́тами |
М. | левеня́ті | левеня́тах |
Кл. | левеня́* | левеня́та* |
ле-ве-ня́
Іменник, істота, середній рід, IV відміна (тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лев-; суфікс: -ен; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [leu̯eˈnʲɑ] (одн.), [leu̯eˈnʲɑtɐ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- маля лева ◆ Самко своєю міцною фігурою й рвучкими рухами нагадував молоде левеня Олесь Досвітній, «Вибр.», 1959 р. ◆ Леви дуже погані батьки, і смертність серед левенят висока. Вечірній Київ
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
від іменника лев, далі від псл. lьѵъ «лев», запозичене з давньоверхньонімецької мови
Переклад ред.
Список перекладів | |