латентний

Українська

Лате́нтний, -а, -е, наук. Який не виявляється зовнішньо; прихований.
Латентна інфекція – фаза інфекційного періоду, що характеризується тривалим збереженням збудника в організмі без клінічних проявів захворювання.
Латентна злочинність (у кримінології) – частка злочинності, яка не одержує відображення в кримінальній статистиці та не стає предметом кримінального судочинства.
Латентний період – інкубаційний період.
Латентний стан – період інертності всередині системи.
Латентні риси (біол.) – генетичні риси, які не проявляються у фенотипі індивіда, але можуть передаватися майбутнім поколінням.

Джерела

• Словник УЛІФ: латентний