кримінологія інтегративна

Українська

Тип та синтаксичні ознаки

кри-мі-но-ло́-гі-я ін-тег-ра-ти́в-на

Стійка словосполука (термін).

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. юр. напрямок наукової думки, що сформувався в кінці 70-х — початку 80-х років ХХ ст. як наслідок переосмислення проблем злочинності та соціального контролю на основі положень філософської концепції постмодернізму: на зміну лінійності в розвитку явищ і подій, принципу єдності руху приходять уявлення про плюралізм та динамізм форм, нелінійність руху, синергетику, двосторонній характер взаємозв’язків між явищами, процесами. Вчені відстоюють позиції, згідно з якими злочинність та антикримінальна система формуються у всій гаммі соціокультурних явища і процесів: злочинність є сукупним продуктом функціонування всіх сфер життєдіяльності суспільства, а протидія їй, відтак, має розглядатися як багаторівнева та різноспрямована система, що пронизує своїм впливом все багатоманіття соціуму. Разом з тим, найбільш дискусійним аспектом інтегративної кримінології залишається проблема методологічної обґрунтованості інтеграції наукового знання, яке описує, пояснює характер, механізм детермінації злочинності різних рівнів та сфер без врахування специфіки останніх, екстраполяцій закономірностей індивідуальної злочинної поведінки на перманентний процес відтворення феномену злочинності в цілому.

Синоніми

1. кримінологія конститутивна

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: криминология интегративная (ru) жін.

Джерела

• Напрями кримінологічної думки