каптур

Українська

каптур I

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ка́пту́р	ка́пту́рі
Р.	ка́пту́рю	ка́пту́рів
Д.	ка́пту́рю ка́пту́реві	ка́пту́рям
З.	ка́пту́ря	ка́пту́рі
Ор.	ка́пту́рем	ка́пту́рями
М.	ка́пту́рі ка́пту́рю	ка́пту́рях
Кл.	ка́пту́рю	ка́пту́рі

ка́п-ту́р

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -каптур-.

Вимова

• МФА : [ˈkɑˈptur] (одн.), [ˈkɑˈpturʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. частина одягу для захисту голови в негоду. ◆ Бувайте здоровенькі, бо мені ще на станцію треба, промимрив він, нап'яв на голову каптура й пішов. М. Чабанівський ◆ Владика, не скинувши ні ряси, ні каптура, на ходу вчепив до пояса шаблюку… Вибіг на вулицю. О. Є. Ільченко
2. високий головний убір з покривалом, що носять ченці. ◆ За столом сидів над грубою книжкою якийсь монах, насунувши каптур на голову. Андрій Чайковський, «Сагайдачний» ◆ Трапезниця стала наповнятися монахами, аж зароїлося від ряс і каптурів. Андрій Чайковський, «Сагайдачний»
3. старовинний жіночий головний убір із круглим наголовком, затягнутий кольоровою тканиною. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. відлога, капюшон (рідше), затула (діал.), коба (діал.), кобка (діал.)
2. —
3. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: каптурник прикметники: закаптурений

Етимологія

Очевидно, запозичення з тюркських мов; пор. чаг. kaptur «великий, глибокий мішок»; менш переконливе пов'язання через пол. kaptur з лат. лат. captūra хапання, з старим чес. kaptúr, що саме, мабуть, походить від пол. kaptur, а також виведення слова з нар.-лат. cappa через якесь із пов'язаних з ним романських слів типу слат. capparo, іт. capperone плащ, франц. chaperon каптур.

рос. капту́ра (жін. р.) «відлога; башлик», [каптурок] «каптанець», застаріле каптуръ, капътуръ, каптура «тепла шапка», біл. каптур «капор, чепець; [шапка з навушниками; вид дитячого головного убору; найвища передня частина печі; абажур; покришка на казанок для самогону]», пол. kaptur «відлога; чернецький каптур; (старе і діалект) ковпак, що одягають на голову чи на очі деяким тваринам, птахам; покриття для різних знарядь; дашок над комином; капиця (ремінь, що з'єднує обидві частини ціпа)», старе чес. kaptur, kaptour каптур, відлога. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.

Переклад

частина одягу для захисту голови в негоду.
Англійськаen: hood Російськаru: капюшон

високий головний убір з покривалом, що носять ченці

старовинний жіночий головний убір із круглим наголовком, затягнутий кольоровою тканиною

каптур II

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	каптур	каптури
Р.	каптура	каптурів
Д.	каптурові каптуру	каптурам
З.	каптур	каптури
Ор.	каптуром	каптурами
М.	на/у каптуру	на/у каптурах
Кл.	каптуру*	каптури*

кап-тур

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -каптур-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. вид покарання жінок; тримаючи в лівій руці над головою караної весь її одяг, правою сікли різками. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Очевидно, запозичення з польської мови; ст. пол. kaptur «конфедерація, створювана після смерті короля па час безкоролів'я; карний суд під час безкоролів'я; ухвала каптурової конфедерації; кара, визначена каптуровим судом, каптурова кара» (у зв'язку з анархією, яка виникала в Польщі під час бєзкоролів'я, вироки цих судів часто відзначалися суворістю) походить від лат. captūra хапання, ловіння (слат. в'язниця), утвореного від capio хапаю, ловлю, беру; видозмінене, можливо, під впливом kaptur «відлога, чернецький каптур, клобук» у зв'язку із звичаєм па знак жалоби після смерті короля одягати суддям створених у цей час судів чернецькі каптури; менш переконливе виведення пол. kaptur «конфедерація, карний суд під час бєзкоролів'я» лише від пол. kaptur «каптур, відлога»; на семантиці українського слова, можливо, відбився вплив з боку ка́пту́р «каптур, відлога» (одяг над головою караної нагадував каптур). — Див. ще капестра. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: каптур

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	капту́р	капту́ры
Р.	капту́ра	капту́раў
Д.	капту́ру	капту́рам
З.	капту́р	капту́ры
О.	капту́рам	капту́рамі
М.	капту́ре
Пр.	{{{prp-sg}}}	-

кап-ту́р

іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -каптур-.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. каптур (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Джерела

• Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.
• Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.