каліка
Див. також Каліка. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | калі́ка | калі́ки |
Р. | калі́ки | калі́к |
Д. | калі́ці | калі́кам |
З. | калі́ку | калі́к |
Ор. | калі́кою | калі́ками |
М. | на/у калі́ці | на/у калі́ках |
Кл. | калі́ко | калі́ки |
калі́ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -калік-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА : [kɐˈlʲikɐ] (одн.), [kɐˈlʲike] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- той, хто позбувся якої-небудь частини тіла або втратив здатність рухати нею. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- жебрак, що випрошує милостиню. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- прочанин. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- лайл. про незграбну, невмілу людину. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
той, хто позбувся якої-небудь частини тіла або втратив здатність рухати нею | |
жебрак, що випрошує милостиню. | |
|
прочанин | |
про незграбну, невмілу людину | |