Українська
ред.

йо-го

Займенник., особовий і присвійний.

МФА: [jɔˈɦɔ]

особ. родовий и знахідний відмінок особових займенників він і воно ◆ …за Вкраїну його замучили колись. Т. Г. Шевченко, «Мені однаково, чи буду...»
присв. що належить йому, що має відношення до нього. ◆ Доля переслідувала його в житти скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу… І. Я. Франко, «Присвята»

Найтісніша спорідненість

Від ??

присвійний
Іспанська_es: su ^(es) Італійська_it: suo ^(it) Англійська_en: his ^(en) Болгарська_bg: негов ^(bg) Есперанто^ш_eo: lia ^(eo) Німецька_de: sein ^(de) Польська_pl: jego ^(pl) Російська_ru: его ^(ru) Румунська_ro: lui ^(ro) Французька_fr: son ^(fr)

його