Українська

збі́д-не-ний

Дієприкметник.

Корінь: --.

дієприкм. пас. мин. ч. до збіднити .
який має в незначній кількості потрібні риси, ознаки. ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: збідніння, бідність прикметники: збіднілий, бідний, збіднювальний, збіднюваний дієслова: збіднюватися прислівники: бідно, збіднено

Від ??

Список перекладів

збіднений