досвіток

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	до́світок	до́світки
Р.	до́світку	до́світків
Д.	до́світкові до́світку	до́світкам
З.	до́світок	до́світки
Ор.	до́світком	до́світками
М.	до́світкі	до́світках
Кл.	до́світку*	до́світки*

до́-сві-ток

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: до-; корінь: -світ-; суфікс: -ок.

Вимова

• МФА : [ˈdɔsʲʋʲitɔk] (одн.), [ˈdɔsʲʋʲitke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Колхозники працюють в полі від досвітку до пізньої ночі, а де косильні аґреґати обладнані електричним освітленням — працюють і вночі. Джерело — Українські вісті, №53 (205), рік IV, 30.06.1948. ◆ Наталка прибрала ся у своє сьвятне вбраннє і пішла до церкви. По дорозї наздогнали її дївчата — подруги і, поздоровкавшись, почали докоряти, що все вона сидить дома, що не можна її спіткати нї на вулицї нї на досьвітках, нї на вечерницях, щó зачинила ся собі талка зітхнула тяжко і нарешті пішла в хату. У хатї було у власній хатї, неначе та черниця у келїї, та й не з'являєть тихо, спокійно і Наталка, схиливши ся грудьми до столу, за ся на сьвіт божий Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: досвіток