долітце
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | долітце́ | долі́тця |
| Р. | долітця́ | долі́тець |
| Д. | долітцю́ | долі́тцями |
| З. | долітце́ | долі́тця |
| Ор. | долітце́м | долі́тцями |
| М. | долітці долітцю |
долі́тцях |
| Кл. | долітце́* | долі́тця* |
до-лі́т-це
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -доліт-; суфікс: -ц; закінчення: -е.
Вимова ред.
- МФА : [dɔlʲiˈt͡sːɛ] (одн.), [doˈlʲit͡sʲːɐ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зменш.-пестл. до долото. [▲ 1] ◆ З…віспатим обличчям, обвішаний всілякими інструментами — від пилки до ящичка з долітцями, стамесками, рубанками, а за ним хмільна братія, чоловік вісім Vasylʹ Dmytrovych Kobet︠s︡ʹ - I︠U︡rsʹkyĭ horyzont: roman 1985
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |