диво
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ди́во | ди́ва |
Р. | ди́ва | ди́в |
Д. | ди́ву, ди́вові | ди́вам |
З. | ди́во | ди́ва |
Ор. | ди́вом | ди́вами |
М. | ди́ві | ди́вах |
Кл. | ди́во* | ди́ва* |
ди́-во
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -див-; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА : [ˈdɪu̯ɔ] (одн.), [ˈdɪu̯ɐ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те, що викликає подив, здивування; чудо. || Стан, викликаний здивуванням. || у знач. присл. дивно, чудно. ◆ Морські дива і чуда суходолу швидко пролітають у тій розмові, швидше, ніж летить корабель білокрилий Леся Українка
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
- з доброго дива — невідомо чому, без причини, ні з того ні з сього
- на диво — надзвичайно
- диву даєшся — що справляє диво/здивування
- диво дивнеє — підкреслення дивовижності
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Прадавня основа слова «диво» — світити. Українська радянська література: для студентів філологічних факультетів університетів і педагогічних інститутів. Вища школа, 1979 - 652 стор. с. 544
Переклад ред.
Список перекладів | |
|
Див. також ред.
рідкісний, курйозний, рідкісно
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Іменник.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??