Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. ди́во ди́ва
Р. ди́ва ди́в
Д. ди́ву, ди́вові ди́вам
З. ди́во ди́ва
Ор. ди́вом ди́вами
М. ди́ві ди́вах
Кл. ди́во* ди́ва*

ди́-во

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -див-; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. те, що викликає подив, здивування; чудо. || Стан, викликаний здивуванням. || у знач. присл. дивно, чудно. ◆ Морські дива і чуда суходолу швидко пролітають у тій розмові, швидше, ніж летить корабель білокрилий Леся Українка

Синоніми ред.

  1. дивина, чудо, рідкість, курйоз, диковина, чудасія

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Прадавня основа слова «диво» — світити. Українська радянська література: для студентів філологічних факультетів університетів і педагогічних інститутів. Вища школа, 1979 - 652 стор. с. 544

Переклад ред.

Список перекладів

Див. також ред.

рідкісний, курйозний, рідкісно

Джерела ред.

У Вікіпедії є стаття

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

Іменник.

Корінь: --.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Джерела ред.