джерелознавство
джерелознавство
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | джерелозна́вство | джерелозна́вства |
| Р. | джерелозна́вства | джерелозна́вств |
| Д. | джерелозна́вству, джерелозна́вствові | джерелозна́вствам |
| З. | джерелозна́вство | джерелозна́вства |
| Ор. | джерелозна́вством | джерелозна́вствами |
| М. | джерелозна́встві | джерелозна́вствах |
| Кл. | джерелозна́вство* | джерелозна́вства* |
джерелозна́вство
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -джерел-; єднальн.: -о-; корінь: -зна-; суфікси: -в-ств-; закінчення: -о
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- одна з допоміжних історичних дисциплін, що розробляє методику вивчення і використання писемних історичних джерел ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Походить від «джерело» ??, «знання» ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
Джерела ред.
- стор. 743 (т. 1 «А-Є»), «Новий тлумачний словник української мови» (т. 1-4), укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко, вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р. ISBN 966-7173-02-X.