да
Українська
ред.
да (сполучник) ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
даСполучник.
Вимова ред.
- МФА: [dɐ]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал., єднальний з'єднує однорідні члени речення або цілі речення ◆ На селі стихло; хіба де стукне віконце да проскочить попід ворітьми хисткий парубок. Марко Вовчок, «Викуп», 1858 р. ◆ Биймо да биймо панів з паненятами! Павло Тичина, «Комсомолія», 1934 р.
- діал., приєднувальний приєднує речення або члени речення, що доповнюють чи уточнюють раніше висловлену думку ◆ Вона мені: — Да ти, мабуть, зроду дурний! да ти се, да ти те! Марко Вовчок, «Викуп», 1858 р.
- діал., протиставний з'єднує члени речення або цілі речення з протиставним значенням ◆ Для мене світ білий Ізмалку здавався страшним; // Да як заховаться? Євген Гребінка, «Човен», 1833 р. ◆ — Ревеш, вітре, да не плачеш, // По тобі не тяжко. Віктор Забіла, «Гуде вітер вельми в полі…», 1837 р.
Синоніми ред.
- —
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
- —
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерело ред.
да (частка) ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
да
Частка.
Вимова ред.
- МФА: [ˈdɑ]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм., ствердж. уживається при передачі підсумку роздумів з приводу чого-небудь у значенни так, дійсно ◆ Да, хороша-таки штука життя. Андрій Головко, «Бур'ян», 1927 р.
- розм., ствердж. уживається при несподіваній згадці про щось забуте або пропущене у попередній розмові, при раптовій зміні теми розмови і т. ін. ◆ — Да, — раптом згадав Сергій Іванович. — Подзвоню ж на станцію. Андрій Головко, «Райське яблуко», 1946 р. ◆ — Да, я не сказав, як потрапив до Маші. Юрій Яновський, «Боротьба за людину», 1948 р.
- розм., підсил. уживається на початку речення для підсилення виразності висловлювання ◆ — І чого в тебе такі очі смутні? — Да того, може, що нездужаю. Марко Вовчок, «Три долі», 1861 р. ◆ — Да ви просто геніальна голова. Панас Мирний, «Повія», 1928 р.
- розм., підсил. уживається всередині речення перед присудком або групою присудка для підсилення його значення ◆ А в нашому селі да був дід одинокий. Ганна Барвінок [Опов…, 1902, 266] ◆ Катря сього вечора да така ласкава була й весела. Марко Вовчок, «Три долі», 1861 р.
- розм., підсил. уживається з наказовим способом або при висловленні побажання, спонукання. ◆ — Да подивіться, люди добрі, чи він же не козак? Марко Вовчок, «Викуп», 1858 р.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
- —
- —
- —
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Білоруська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
Закінчення: -?.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??