вгородити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | вгороди́в | вгороджу́ | — | |
| Ти | вгороди́в вгороди́ла | вгоро́диш | вгороди́ | |
| Він Вона Воно |
вгороди́в вгороди́ла вгороди́ло | вгоро́дить | — | |
| Ми | вгороди́ли | вгоро́дим(о) | вгороді́м(о) | |
| Ви | вгороди́ли | вгороді́ть | ||
| Вони | вгороди́ли | вгоро́дать | — | |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | вгороди́вши | |||
| Безособова форма | вгороджено | |||
вго-ро-ди́-ти
Дієслово, доконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c.
Префікс: в-; корінь: -город-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [wɦɔrɔˈdɪte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- з силою встромляти якийсь предмет, переважно гострий, у що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. втуплювати у щось (очі, погляд). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| з силою встромляти якийсь предмет, переважно гострий, у що-небудь | |
| втуплювати у щось | |