ввалювати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | вва́люю | вва́лював | вва́люватиму | — |
| Ти | вва́люєш | вва́лював вва́лювала | вва́люватимеш | вва́люй |
| Він Вона Воно |
вва́лює | вва́лював вва́лювала вва́лювало | вва́люватиме | — |
| Ми | вва́люєм(о) | вва́лювали | вва́люватимем(о) | вва́люймо |
| Ви | вва́люєте | вва́лювали | вва́люйте | |
| Вони | вва́люють | вва́лювали | вва́люватимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | вва́люючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | вва́лювавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | вва́люваний | |||
| Безособова форма | вва́лювано | |||
вва́-лю-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: в-; корінь: -вал-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [ˈʋːɑlʲʊu̯ɐte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- перех. вкидати якийсь важкий предмет у що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- неперех., розм. те ж саме, що ввалюватися 3. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| вкидати якийсь важкий предмет у що-небудь | |
| |
| ввалюватися | |