варяги
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | варя́ги |
Р. | — | варя́гів |
Д. | — | варя́гам |
З. | — | варя́гів |
Ор. | — | варя́гами |
М. | — | варя́гах |
Кл. | — | варя́ги |
ва-ря́-ги
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 3a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -варяг-; закінчення: -и.
Вимова ред.
- МФА: [ʋɐˈrʲɑɦe]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- істор. давньоруська і візантійська назва скандинавів (норманів), які в 9 ст. чинили напади на Східну і Західну Європу ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Варяги // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- https://slovnyk.ua/index.php?swrd=варяги
- варяги на Lingvo.ua