вайло
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вайло́ | вайла́ |
Р. | вайла́ | вайл |
Д. | вайлу́ | вайла́м |
З. | вайло́ | вайл |
Ор. | вайло́м | вайла́ми |
М. | вайло́ві, вайлу́ | вайла́х |
Кл. | вайле* | — |
вай-ло́
Іменник, істота, спільний рід (може узгоджуватися з іншими частинами мови як чоловічого, так і жіночого роду), II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вайл-; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА : [ʋɐi̯ˈlɔ] (одн.), [ʋɐi̯ˈlɑ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. неповоротка, незґрабна людина; тюхтій. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |