Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. біли́ло біли́ла
Р. біли́ла біли́л
Д. біли́лу, біли́лові біли́лам
З. біли́ло біли́ла
Ор. біли́лом біли́лами
М. біли́лі біли́лах
Кл. біли́ло* біли́ла*

бі-ли́-ло

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -біл-; суфікс: -ил?; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. біла мінеральна фарба, яка не розчиняється у воді. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Рами цинковим білилом Артем красив В. С. Кучер
  2. розм. картина, написана білилом. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Сепія й китайське білило «Серед товаришів» [Т. Шевченка] довгий час ототожнювалась з сепією «Тріо», але це зовсім різні твори
  3. тільки мн. біла речовина, що застосовується як косметичний засіб для фарбування обличчя. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ [Анна:] Як хочеш, я білил тобі позичу, бо в тебе навіть і чоло червоне Леся Українка

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

біла мінеральна фарба, яка не розчиняється у воді
картина, написана білилом
біла речовина, що застосовується як косметичний засіб для фарбування обличчя

Джерела ред.