Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бу́чу бу́чив бу́читиму  —
Ти бу́чиш бу́чив
бу́чила
бу́читимеш бу́ч
Він
Вона
Воно
бу́чить бу́чив
бу́чила
бу́чило
бу́читимуть  —
Ми бу́чм(о) бу́чили бу́читимем(о) бу́чмо
Ви бу́чите бу́чили бу́чте
Вони бу́чать бу́чили бу́читимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бу́чачи
Дієприсл. мин. ч. бу́чивши
Безособова форма

бучити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -буч-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. недок., перех., техн. у текстильному, паперовому, шкіряному та ін. виробництвах: різними способами очищати сировий матеріал від бруду і жиру, готуючи його для дальшої обробки. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.