бучити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | бу́чу | бу́чив | бу́читиму | — |
Ти | бу́чиш | бу́чив бу́чила | бу́читимеш | бу́ч |
Він Вона Воно |
бу́чить | бу́чив бу́чила бу́чило | бу́читимуть | — |
Ми | бу́чм(о) | бу́чили | бу́читимем(о) | бу́чмо |
Ви | бу́чите | бу́чили | бу́чте | |
Вони | бу́чать | бу́чили | бу́читимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | бу́чачи | |||
Дієприсл. мин. ч. | бу́чивши | |||
Безособова форма | — |
бучити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -буч-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- недок., перех., техн. у текстильному, паперовому, шкіряному та ін. виробництвах: різними способами очищати сировий матеріал від бруду і жиру, готуючи його для дальшої обробки. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |