бурнус
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бурну́с | бурну́си |
Р. | бурну́са | бурну́сів |
Д. | бурну́сові бурну́су |
бурну́сам |
З. | бурну́с | бурну́си |
Ор. | бурну́сом | бурну́сами |
М. | на/у бурну́су | на/у бурну́сах |
Кл. | бурну́су* | бурну́си* |
бур-ну́с
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бурнус-.
Вимова ред.
- МФА: [bʊrˈnus]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- заст. просторе жіноче пальто з широкими рукавами ◆ Вони [панни] були позавірчувані в шуби, в бурнуси, в кохти І. С. Нечуй-Левицький
- рід плаща або накидки ◆ А та стоїть собі під тином Та вовну білую пряде Па той бурнус йому святешний Т. Г. Шевченко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
Список перекладів | |
Список перекладів | |