бупр

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бу́пр	бу́при
Р.	бу́пру	бу́прів
Д.	бу́прові бу́пру	бу́прам
З.	бу́пр	бу́при
Ор.	бу́пром	бу́прами
М.	на/у бу́пру	на/у бу́прах
Кл.	бу́пру*	бу́при*

бу́пр

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бупр-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. скорочення: будинок примусових робіт. ◆ — Роздеру йому пащеку аж до вух! Нехай тоді беруть мене до бупру… ◆ 1925 р. в Одесі почав діяти Всеукраїнський кабінет з вивчення особи злочинця та злочинності, де під керівництвом начальника Одеського центрального бупру М.І. Воєводи працювали відомі науковці медико-психіатричного напряму О.П. Френкель, Я.М. Коган, Л.А. Юделевич, які проводили систематичні обстеження різних категорій ув’язнених.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бупр