бунтівниця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бунтівни́ця | бунтівни́ці |
| Р. | бунтівни́ці | бунтівни́ць |
| Д. | бунтівни́ці | бунтівни́цям |
| З. | бунтівни́цю | бунтівни́ць |
| Ор. | бунтівни́цею | бунтівни́цями |
| М. | бунтівни́ці | бунтівни́цях |
| Кл. | бунтівни́цю | бунтівни́ці |
бун-тів-ни́-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -бунт-; суфікси: -ів-н-иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |