бунтар
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
Іменник.
Корінь: --
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- підбурювач до бунту, учасник бунту ◆ Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле; він стрівся з людьми і тих намовив жати своє жито.. Од того часу пан мав на прикметі Миколу й звав його бунтарем Нечуй-Левицький
- непокірлива, схильна до бунту людина ◆ Довго-довго згадували люди Самуся — палкого бунтаря Крижанівський
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |