булава

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. кулясте потовщення на кінці палиці і т. ін. ◆ У великій хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою Нечуй-Левицький
2. істор. палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була колись військовою зброєю ◆ З наскоку тріснув [Турн] булавою По в'язах, великан упав Котляревський
   1. така ж палиця як символ влади ◆ До булави треба й голови Українське прислів'я ◆ Не хотілось в снігу, в лісі, Козацьку громаду з булавами, з бунчуками Збирать на пораду Шевченко
3. заст. довга палиця з кулею зверху — річ, належна до парадної форми швейцара в установах і аристократичних домах Російської імперії ◆ Стояв [перед дверима] страшного росту швейцар із здоровенною булавою Панас Мирний

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: булава