Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

Іменник.

Корінь: --.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакомислячих, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик ◆ На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край Старицький
    1. перен. взагалі зла, жорстока людина; мучитель, гнобитель, недолюдок ◆ — Наштовхали й мені боки оті бузувіри та п'янюги Нечуй-Левицький
    2. уживається як лайливе слово ◆ — А ти чого, бузувіре, тут у сінях кадиш? Панас Мирний

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.