Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

Дієслово.

Корінь: --.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. З ос. одн. теп. ч. до бувати
  2. вставн. сл. уживається при вираженні нерегулярно повторюваної дії у значенні часом, іноді, трапляється ◆ Хоч дрібниці, клопоти І злидні життя нас надовго, бува, розлучають — так і перше було — в тім нема забуття Леся Українка
    1. уживається для вираження ймовірності чогось неприємного; чого доброго ◆ — Чи ти, бува, не здурів? чи не збожеволів, Чіпко?..— гукає Лушня Панас Мирний
    2. уживається для вираження припущення у значенні близькому до може ◆ А що, як спитаю, чи не треба їм, бува, коням овса або якого борошна? Квітка-Основ'яненко
    3. у сполуч. з словами коли, якщо, випадком ◆ Старший собі почав гукати: «Прошу сторонніх вийти, бо як не вийдуть, бува, самі, то за десятником пошлюї» Панас Мирний

Синоніми ред.

Віка

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість


Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.