брук
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бру́к | бру́ки |
| Р. | бру́ку | бру́ків |
| Д. | бру́кові бру́ку |
бру́кам |
| З. | бру́к | бру́ки |
| Ор. | бру́ком | бру́ками |
| М. | на/у бру́ку | на/у бру́ках |
| Кл. | бру́ку* | бру́ки* |
бру́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
.jpg)
- дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням. ◆ Розтинався раптом голосний гуркіт коліс по бруку Коцюбинський
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |