бриньчати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бриньчу́ | бриньча́в | бриньча́тиму | — |
| Ти | бриньчи́ш | бриньча́в бриньча́ла | бриньча́тимеш | бриньчи́ |
| Він Вона Воно |
бриньчи́ть | бриньча́в бриньча́ла бриньча́ло | бриньча́тиме | — |
| Ми | бриньчи́м(о) | бриньча́ли | бриньча́тимем (-емо) | бриньчі́м(о) |
| Ви | бриньчи́те | бриньча́ли | бриньчі́ть | |
| Вони | бриньчу́ть | бриньча́ли | бриньча́тиму́ть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | бриньчачи́ | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бриньча́вши | |||
| Безособова форма | — | |||
бринь-ча́-ти
Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6b.
Корінь: -бриньча-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [brenʲˈt͡ʃɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- недок. ударами по чому-небудь утворювати легкі дзвенячі звуки; бряжчати. [≈ 1][▲ 1] ◆ Десь бриньчали стиха струни бандури О. Є. Ільченко
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |