бриль

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бри́ль	бри́лі
Р.	бри́ля	бри́лів
Д.	бри́лю бри́леві	бри́лям
З.	бри́ль	бри́лі
Ор.	бри́лем	бри́лями
М.	бри́лі бри́лю	бри́лях
Кл.	бри́лю*	бри́лі*

бри́ль

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бриль-.

Вимова

• МФА : [ˈbrˈɪlʲ] (одн.), [ˈbrɪlʲi] (мн.)

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: []

Семантичні властивості

Бриль

Бриль

Значення

1. традиційний український і білоруський літній головний убір з широкими крисами, з плетеної соломи або очерету. Переважно носився чоловіками. Бриль плели по українських селах із житньої, пшеничної соломи або очерету, бо цей матеріал найкраще захищав від палючого літнього сонця, при роботі в полі або на левадах. У Словарі української мови Б. Д. Грінченка «простим брилем» називається капелюх, «плетений з гладкої, не зубчастої солом'яної тасьми». ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Мероніми

1. пліть, плетянка

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: бриля́р, бриля́рство

Етимологія

Від італ. ombrello — «парасоль, капелюх», і далі від лат. umbrella; за іншою версією порівнюється з рос. брылы — «краї капелюха», «губи, варґи»)

Переклад

Список перекладів
Російськаru: бриль (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	бри́ль	бри́ли
Р.	бри́ля	бри́лей
Д.	бри́лю	бри́лям
З.	бри́ль	бри́ли
О.	бри́лем	бри́лями
П.	бри́ле	бри́лях

бри́ль

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бриль-.

Вимова

• МФА: []

• прослухати вимову

  noicon

Семантичні властивості

Бриль

Бриль

Значення

1. бриль (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??