бризнути
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бри́зну | бри́знув бри́знула | бри́зну | — |
| Ти | бри́знеш | бри́знув бри́знула | бри́знеш | бри́зни |
| Він Вона Воно |
бри́зне | бри́знув бри́знула бри́знуло | бри́зне | — |
| Ми | бри́знем | бри́знули | бри́знем(о) | бри́знім(о) |
| Ви | бри́знете | бри́знули | бри́зніть | |
| Вони | бри́знуть | бри́знули | бри́знуть | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
| Безособова форма | — | |||
бризнути (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Корінь: -бризн-; суфікс: -у; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- однократне до бризкати ◆ Вода бризнула й облила ногу І. С. Нечуй-Левицький
- розм. кинути з силою, шпурнути ◆ Як бризне [писар] шапку об землю та й підійшов до пана Уласовича Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
- розм. те ж саме, що бризнутися ◆ Розхитавшись, бризнув [Тарас] в воду Котляревський
◆ В цю мить у коридорі школи бризнув мідний дзвінок Юрко Пташка. Лист Джерело — http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/Малі-друзі-Ч.12-1943-р..pdf.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |