брехун
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бреху́н | брехуни́ |
| Р. | брехуна́ | брехуні́в |
| Д. | брехуне́ві брехуну́ |
брехуна́м |
| З. | брехуна́ | брехуні́в |
| Ор. | брехуно́м | брехуна́ми |
| М. | брехуно́ві брехуні́ |
брехуна́х |
| Кл. | брехуне | брехуни́ |
бре-ху́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -брех-; суфікс: -ун.
Вимова ред.
- МФА : [breˈxun] (одн.), [brexʊˈnɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. людина, яка завжди говорить неправду.[≈ 1][▲ 1] ◆ Брехун собі ворог і людям зло робить Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
Синоніми
- ↑ бреха, бреха́чка, бреху́н, бреху́нка, брехуне́нко, брехуне́ць, бреху́ха, лгар, лгач
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |