Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. боротьба́  —
Р. боротьби́  —
Д. боротьбі́  —
З. боротьбу́  —
Ор. боротьбо́ю  —
М. боротьбі́  —
Кл. боротьбо́*  —

бо-роть-ба́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -бороть-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. сутичка, бійка, у якій кожний із учасників намагається подужати супротивника. ◆ Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав. Марко Вовчок
  2. вид спорту, єдиноборство. ◆ Вільна боротьба культивується в СРСР порівняно недавно. Спорт на Україні
  3. перен. зіткнення у свідомості людини супротивних думок, почуттів тощо. ◆ Ярина сидить бліда, непорушна з слідами переляку та боротьби на обличчі. Михайло Коцюбинський
  4. активне противенство, зіткнення між супротивними соціальними групами, станами, супротивними напрямами, течіями в суспільстві тощо. ◆ А його старий приятель усе ще був агітатором, газетярем, борцем у великій всесвітній боротьбі праці з капіталом. Іван Франко
  5. з ким — чим, проти кого — чого діяльність, що має на меті подолати або знищити когось, щось. ◆ Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал. Михайло Коцюбинський
  6. за що. діяльність, скерована створити, досягнути щось. ◆ Хай руки славляться і очі молоді, Хай квітне боротьба за мир у нас єдина! Максим Рильський

Синоніми ред.

  1. борба, бійка, сутичка

Антоніми ред.

  1. мир

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від др. боротьба, далі псл. *bortьba, що виникло зі сполуки псл. *borti із наростком псл. *-ьba.

Переклад ред.

сутичка, бійка
вид спорту, єдиноборство
зіткнення у свідомості людини супротивних думок, почуттів
активне противенство
діяльність, що має на меті подолати або знищити когось, щось
діяльність, скерована створити, досягнути щось

Джерела ред.