блудити
Українська
ред.
блудити І ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Дієслово.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати ◆ Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила Шевченко
- перен. поволі рухатися, пересуватися в різних напрямках, переходити з одного предмета на інший ◆ В тій хвилі збудилася [пані Олімпія] і прожогом сіла на ліжку. Широко розкриті очі блудили в пітьмі, що панувала у її покою Франко
- раз у раз з'являтися і зникати ◆ Рахівник за столом читає газету. І ввесь час по губах у нього блудить недобра усмішка Головко
- діал. помилятися, робити помилки ◆ Я блудив багато, блудив, бо правди і добра шукав, в добро і правду віруючи свято Франко
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення ред.
Споріднені слова ред.
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
блудити ІІ ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Дієслово.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- заст. вести розпусне статеве життя ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Споріднені слова ред.
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |