блудити

Українська

блудити І

Морфосинтаксичні ознаки

Дієслово.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати ◆ Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила Шевченко
2. перен. поволі рухатися, пересуватися в різних напрямках, переходити з одного предмета на інший ◆ В тій хвилі збудилася [пані Олімпія] і прожогом сіла на ліжку. Широко розкриті очі блудили в пітьмі, що панувала у її покою Франко
   1. раз у раз з'являтися і зникати ◆ Рахівник за столом читає газету. І ввесь час по губах у нього блудить недобра усмішка Головко
3. діал. помилятися, робити помилки ◆ Я блудив багато, блудив, бо правди і добра шукав, в добро і правду віруючи свято Франко

Усталені словосполучення

• блудити поглядом (блудити очима)
• блудити словами

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: блудити
• Словник УЛІФ: блудити

блудити ІІ

Морфосинтаксичні ознаки

Дієслово.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. вести розпусне статеве життя ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів