благочестивий

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. книжн., заст. який додержується приписів релігії; побожний, набожний ◆ В рік волі попував у нас один старий благочестивий батюшка Стельмах
    1. який виявляє ознаки благочестя (в 1 знач.), виражає побожність ◆ Благочестиві міни помаленьку щезли Нечуй-Левицький
  2. належний до православної віри ◆ Як же воно так, що благочестивий панотець потяг до католика? Свидницький

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.