Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. бич бичі́
Р. бича́ бичі́в
Д. биче́ві
бичу́
бича́м
З. бич бичі́
Ор. биче́м бича́ми
М. бичі́
бичу́
бича́х
Кл. бичу́* бичі́*

би́ч

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бич-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

 
[4], ціп

Значення ред.

  1. довгий батіг; канчук, нагайка. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі Котляревський
    1. кий або палиця, якою б'ють. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Пес не тікає від колача, але від бича! Стефаник
  2. перен. те, що завдає великої шкоди, лиха. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Безробіття, цей страшний бич робітничого класу при капіталізмі, набирає дедалі більш загрозливих розмірів
  3. перен. гостре викриття, картання. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ В посланії «І мертвим, і, живим, і ненародженим» Шевченко прилюдно в обличчя б'є перевертнів бичем свого презирства П. Г. Тичина
  4. коротка частина ціпа, якою б'ють, вимолочуючи колос; бияк. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Микола задумавсь і з усієї сили так уперіщив снопа, що рипиця луснула і бич одскочив І. С. Нечуй-Левицький

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Холоніми ред.

  1. ціп

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

довгий батіг; канчук, нагайка
кий або палиця, якою б'ють
те, що завдає великої шкоди, лиха
гостре викриття, картання
коротка частина ціпа, якою б'ють, вимолочуючи колос; бияк

Джерела ред.