Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. дієприкметник пасивного минулого часу до бити 2, 3, 7 ◆ Ой там криниця під перелазом — Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита — Утремось, серденько, хоч буду бита Народна лірична пісня
  2. безос. присудк. сл. ◆ за моє, як кажуть люди, жито Та ще й мене і бито! Гулак-Артемовський
  3. розгромлений у боях ◆ Наступ німецьких військ припинився, бите німецьке командування негайно погодилось укласти мир Скляренко
  4. набитий, настріляний (про дичину) ◆ — А се для кого? — раділа Оля, повернувши мене до купи битої птиці, яка завалила весь стіл Коцюбинський
  5. розбитий, поколений на шматки ◆ Одна хата скоса поглядала на улицю своїми битими вікнами Панас Мирний
    1. витоптаний, витолочений ◆ Буде бите Царями сіянеє жито! Шевченко
  6. кований (про зброю)◆ Неначе срібло куте, бите І семикрати перелите Огнем в горнилі,— словеса Твої, о господи, такії Шевченко
    1. карбований (про гроші) ◆ Тут тобі биті таляри і червінці Панч
  7. мощений, брукований ◆ По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети, фаетони Панас Мирний
  8. перен., розм. бувалий, з великим досвідом, навчений життям ◆ Не новий Оцей лукавий лановий; Стара собака, та ще й бита Шевченко
    1. на чому. який знається на чомусь ◆ — То ти й не знаєш, яке зілля подобав хлопцеві в купіль класти, а яке дівчині? — Ба ні, па цьому не битий Яновський
    2. у знач. ім. бувала, досвідчена людина. За битого двох небитих дають, та й то не беруть (Укр.. присл.., 1955, 86).
  9. узятий противником; програний гравцем Битий козир

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.