Українська

бирка І

Іменник.

Корінь: --.

діал. однорічна вівця; ярка ◆ Мокра, як бирка, Параска з верещанням кинула кашкета Данилові в обличчя Ле
лайл. про нікчемну, погану жінку ◆ Вона буде мовчати, а він бігатиме по чужих, а він буде любитися з тою биркою, з тою слинявою Настею Коцюбинський
овеча шкура; смушок ◆ немає прикладів застосування.
1. смушева шапка ◆ А ще на козаку, бідному летязі, шапка-бирка, Зверху дірка Українські думи

Від ??

Список перекладів

Іменник.

Корінь: --.

паличка або дощечка, на якій робили нарізки для лічби, підрахунків у господарстві ◆ Очевидно, всі народи спочатку позначали числа зарубками на паличках, які на Русі називались бирками
невеличка дощечка або металева бляшка з номером або написом, яку прив'язують до шиї тваринам, а також до різних товарів, тари і т. ін. ◆ Живці кожного сорту в'яжуть в окремі пучки і прив'язують до них бирки з назвою сорту

Від ??

Список перекладів