билиця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | били́ця | били́ці |
| Р. | били́ці | били́ць |
| Д. | били́ці | били́цям |
| З. | били́цю | били́ці |
| Ор. | били́цею | били́цями |
| М. | били́ці | били́цях |
| Кл. | били́це* | били́ці* |
би-ли́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бил-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [beˈlɪt͡sʲɐ] (одн.), [beˈlɪt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те, що було в дійсності; бувальщина. ◆ Не шкодить Такую річ і записать. Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, сказать Т. Г. Шевченко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |