бивень
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | би́вні |
| Р. | — | би́внів |
| Д. | — | би́вням |
| З. | — | би́вні |
| Ор. | — | би́внями |
| М. | — | би́внях |
| Кл. | — | би́вні* |
би́-вень
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання мн. <ч 2*a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -бив-; суфікс: -ень.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- вживається в множині дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.) ◆ Мамут копирснув землю великими бивнями й ліг Яновський
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від бити.
Переклад ред.
| Список перекладів | |