безмовний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- який нічого не говорить, мовчить ◆ Мама стояла біля неї, бліда й безмовна Смолич
- який неохоче розмовляє, не любить багато говорити; мовчазний ◆ Він сидів, як німий, перед нею, і мельникова дочка знудилася б з тим безмовним гостем Марко Вовчок
- який не має здатності говорити; безсловесний ◆ Панам всюди добре, а вже тим хлопам.. Гнуть спини наші люди, мов ті воли... безмовнії Чабанівський
- перен. який не наважується подати голос, висловити свою думку; боязкий, покірний ◆ А раб безмовний — не людина, Гарматне м'ясо тільки він... Чернявський
- який виявляється без слів, не супроводжується мовленням ◆ Тричі владика Нептун виринав і в безмовному гніві Руки в повітря здіймав Зеров
- перен. у якому не чути ніяких звуків; тихий ◆ Ще повні темряви, задуми Безмовні вранішні ліси Нагнибіда
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |