безгучний

Це стабільна версія, перевірена 18 січня 2021. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. який не подає голосу, звуків, не робить шуму; тихий, беззвучний, безшумний ◆ Ген-ген чорніє ліс зубчастим муром, а туман на нього безгучним тихим морем напливає Леся Українка

Синоніми

ред.

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми

ред.

Споріднені слова

ред.
  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

ред.

Від ??

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.