безголосий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- який втратив голос ◆ Від сарайчика загавкав древній і вже майже безголосий від старості пес Головко
- який має поганий або слабий голос ◆ Де там йому співати — він зовсім безголосий
- глухий, неголосний ◆ Засміявся [Панталаха] коротким, безголосим, грудним сміхом Франко
- перен. беззвучний, тихий; німий ◆ Працівників у полі не чути. Одчайдушний безголосий сум обгорнув усе Яновський
- перен. безсловесний ◆ Лис поважно докладає: «Великий господар! Се безголоса твар [риби] Пред королем своїм лику є, Радіє і танцює...» Глібов
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |