Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відмінок
|
однина
|
множина
|
|---|
| Н.
|
безба́тченко
|
безба́тченки
|
| Р.
|
безба́тченка
|
безба́тченків
|
| Д.
|
безба́тченкові
безба́тченку
|
безба́тченкам
|
| З.
|
безба́тченко
|
безба́тченків
|
| Ор.
|
безба́тченком
|
безба́тченками
|
| М.
|
безба́тченкі
|
безба́тченках
|
| Кл.
|
безба́тченке
|
безба́тченки
|
без-ба́т-чен-ко
Іменник, істота, чоловічий чи жіночий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: без-; корінь: -бат-; суфікси: -ч-енк; закінчення: -о.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
- розм., заст. нешлюбна дитина. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Валя глянула на дитину, на свого малесенького безбатченка, що тихо спав коло її розторганого серця Олександр Петрович Довженко
- той, хто не має батьків; сирота. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Заховаюсь, дитя моє, Сама під водою, А ти гріх мій спокутуєш В людях сиротою, Безбатченком!… Т. Г. Шевченко
- перен., зневажл. людина, що не має батьківщини або не визнає своїх батьків, попередників. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.
Мероніми
ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Від ??
Переклад
ред.
| той, хто не має батьків; сирота
|
|
|---|
|
| людина, що не має батьківщини або не визнає своїх батьків, попередників
|
|
|---|
|
прослухати вимову?, файл