балувати
Українська
ред.
ба́лувати ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | ба́лую | ба́лував | ба́луватиму | — |
| Ти | ба́луєш | ба́лував ба́лувала | ба́луватимеш | ба́луй |
| Він Вона Воно |
ба́лує | ба́лував ба́лувала ба́лувало | ба́луватиме | — |
| Ми | ба́луєм(о) | ба́лували | ба́луватимем(о) | ба́луймо |
| Ви | ба́луєте | ба́лували | ба́луйте | |
| Вони | ба́лують | ба́лували | ба́луватимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | ба́луючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | ба́лувавши | |||
| Безособова форма | бало́вано | |||
балувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -бал-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- надмірно пестити когось, потурати кому-небудь в його бажаннях і примхах ◆ — Балує тебе мати, балує! — гладячи рукою по голові, казав батько Панас Мирний
- виявляти увагу до когось, робити кому-небудь щось приємне ◆ Мені так приємно, коли дістаю од тебе більшого листа. А ти мене не балуєш М. М. Коцюбинський
Синоніми ред.
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| надмірно пестити когось, потурати кому-небудь в його бажаннях і примхах | |
| виявляти увагу до когось, робити кому-небудь щось приємне | |
Джерела ред.
балува́ти ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | балу́ю | балува́в | балува́тиму | — |
| Ти | балу́єш | балува́в балува́ла | балува́тимеш | балу́й |
| Він Вона Воно |
балу́є | балува́в балува́ла балува́ло | балува́тиме | — |
| Ми | балу́єм(о) | балува́ли | балува́тимем(о) | балу́ймо |
| Ви | балу́єте | балува́ли | балу́йте | |
| Вони | балу́ють | балува́ли | балува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | балу́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | балува́вши | |||
| Безособова форма | бало́вано | |||
балувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -бал-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |