байкар

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	байка́р	байка́рі
Р.	байка́рю	байка́рів
Д.	байка́реві байка́рю	байка́рям
З.	байка́ря	байка́рів
Ор.	байка́рем	байка́рями
М.	байка́реві байка́рю	байка́рях
Кл.	байка́рю	байка́рі

бай-ка́р

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -байкар-.

Вимова

• МФА : [bɐi̯ˈkɑr] (одн.), [bɐi̯ˈkɑrʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. складач, автор байок ◆ В Чернігові поховано одного з найталановитіших українських поетів, байкаря Л. Глібова Коцюбинський

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: байкар