байкар
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | байка́р | байка́рі |
| Р. | байка́рю | байка́рів |
| Д. | байка́реві байка́рю |
байка́рям |
| З. | байка́ря | байка́рів |
| Ор. | байка́рем | байка́рями |
| М. | байка́реві байка́рю |
байка́рях |
| Кл. | байка́рю | байка́рі |
бай-ка́р
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -байкар-.
Вимова ред.
- МФА : [bɐi̯ˈkɑr] (одн.), [bɐi̯ˈkɑrʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- складач, автор байок ◆ В Чернігові поховано одного з найталановитіших українських поетів, байкаря Л. Глібова Коцюбинський
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |