базікати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | базі́каю | базі́кав | базі́катиму | — |
Ти | базі́каєш | базі́кав базі́кала | базі́катимеш | базі́кай |
Він Вона Воно |
базі́кає | базі́кав базі́кала базі́кало | базі́катиме | — |
Ми | базі́каєм(о) | базі́кали | базі́катимем(о) | базі́каймо |
Ви | базі́каєте | базі́кали | базі́кайте | |
Вони | базі́кають | базі́кали | базі́катимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | базі́кающий | |||
Дієприкм. мин. ч. | базі́кавший | |||
Дієприсл. теп. ч. | базі́кая | |||
Дієприсл. мин. ч. | базі́кав, базі́кавши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | базі́каемый | |||
Пас. дієприкм. мин. | — | |||
Безособова форма | базі́каовано |
ба-зі́-ка-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -базік-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [bɐˈzʲikɐte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зневажл. говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. ◆ Панич не слухав, що п'яний коваль базікав Панас Мирний
- взагалі говорити. ◆ Довго вони базікали, доказуючи один одному те, в чому вже й так всі вони були певні Леся Українка
- говорити те, чого не можна розголошувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги | |
взагалі говорити | |
говорити те, чого не можна розголошувати | |