Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. афери́стка афери́стки
Р. афери́стки аферисток
Д. аферистці афери́сткам
З. афери́стку аферисток
Ор. афери́сткою афери́стками
М. на/у аферистці на/у афери́стках
Кл. афери́стко афери́стки

а-фе-ри́ст-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -аферист-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. жін. ім. до аферист. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від афе́ра, афери́ст; — рос. болг. сербохорв. афера, білор. афёра, пол. в.-луж. afera, чеськ. словац. aféra, мак. афера, словен. afêra; — запозичення з французької мови; фр. affaire «справа, афера» утворене з префікса а- що походить від лат. ad- «до-, при-», і дієслова фр. faire «робити», що зводиться до лат. facere «тс.». СІС 79; Шанский ЭСРЯ І 1, 176; Kopaliński 33; Holub—Lyer 70; Младенов 11; Dauzat 14. — Див. ще авантю́ра, факт.


Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок одн. мн.
Н. афери́стка афери́стки
Р. афери́стки аферисток
Д. афери́стке афери́сткам
З. афери́стку аферисток
О. афери́сткой
афери́сткою
афери́стками
П. афери́стке афери́стках

а-фе-ри́ст-ка

Іменник, істота (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -аферист-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. аферистка (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від афе́ра, афери́ст; — рос. болг. сербохорв. афера, білор. афёра, пол. в.-луж. afera, чеськ. словац. aféra, мак. афера, словен. afêra; — запозичення з французької мови; фр. affaire «справа, афера» утворене з префікса а- що походить від лат. ad- «до-, при-», і дієслова фр. faire «робити», що зводиться до лат. facere «тс.». СІС 79; Шанский ЭСРЯ І 1, 176; Kopaliński 33; Holub—Lyer 70; Младенов 11; Dauzat 14. — Див. ще авантю́ра, факт.


Джерела ред.