Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

Дієслово.

Корінь: --.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. Робити кого-, що-небудь подібним до себе, перетворювати на свій лад. ◆ Саме полтавсько-київська її [літературної мови] основа назавжди асимілювала тимчасові місцеві відхилення Питання походження української мови, «1956»
  2. біол. Засвоювати. ◆ Рослини асимілюють вуглекислоту  ;
    1. Пристосовуватись до чого-небудь. ◆ Коли ж організм змушений асимілювати умови зовнішнього середовища, які в тій чи іншій мірі не відповідають його природі, створюється організм, відмінний від попереднього покоління

СинонімиРедагувати

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати