Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

Іменник.

Корінь: --.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. народ, що становить основне населення Албанії. ◆ З Константинополя сіло багато пасажирів. Францу­зькі попи, турецькі офіцери з жінками і дітьми, албанці Коцюбинський

СинонімиРедагувати

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

Усталені словосполучення, фразеологізмиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати

  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.